Хвороба Кеніга

 

Хвороба Кеніга: остеохондрит дисеканс простими словами

🦵 Хвороба Кеніга (osteochondritis dissecans) — це захворювання суглобів, при якому відбувається відшарування невеликої ділянки хряща разом із підлеглою кісткою. Найчастіше уражається колінний суглоб, рідше — ліктьовий, гомілковостопний чи плечовий.

Захворювання зустрічається у дітей, підлітків та молодих дорослих. У дитячому віці прогноз кращий, оскільки кістка має здатність до відновлення.

---

🔍 Причини

Точна причина невідома, але вчені виділяють кілька факторів ризику:

• ⚡ мікротравми та повторні навантаження на суглоб (спорт, активні ігри);

• 🦴 порушення кровопостачання ділянки кістки під хрящем;

• 🧬 спадкова схильність;

• 🤕 перенесені травми (удари, розтягнення, забої);

• ⚽ активні заняття спортом у дітей та підлітків.

---

📌 Симптоми

Початок захворювання може бути непомітним. Ознаки залежать від стадії:

1. 🟢 Ранні прояви — тупий біль у суглобі після фізичного навантаження, відчуття скутості.

2. 🟡 Прогресування — біль стає постійнішим, з’являється набряк, рухи обмежуються.

3. 🔴 Відшарування фрагмента — у суглобі утворюється так зване "суглобове тіло" (його ще називають "суглобовою мишею"), яке може блокувати рухи. Людина відчуває різкий біль, суглоб «заклинює», з’являється нестабільність.

Найчастіше батьки звертають увагу, що дитина починає кульгати або скаржиться на "заклинювання" коліна.

---

🩻 Діагностика

Для підтвердження діагнозу використовують:

• рентгенографію — дозволяє побачити ділянку відшарування кістки;

• МРТ — більш детально оцінює стан хряща і кістки;

• КТ або артроскопію — у складних випадках.

---

💊 Лікування

Метод лікування залежить від віку пацієнта та стадії хвороби:

• 🛌 консервативне лікування (переважно у дітей):

  • розвантаження суглоба, обмеження фізичної активності;

  • використання ортезів чи гіпсових пов’язок;

  • фізіотерапія, лікувальна гімнастика;

  • препарати для поліпшення кровопостачання і живлення хряща.

• 🩺 хірургічне лікування (при відшаруванні фрагмента або відсутності ефекту від консервативної терапії):

  • артроскопічне видалення "суглобового тіла";

  • фіксація відшарованої ділянки спеціальними штифтами;

  • стимуляція відновлення кістки (мікроперфорація, трансплантація хряща).

---

🛡️ Прогноз

• 🧒 У дітей та підлітків захворювання часто минає без серйозних наслідків при правильному лікуванні.

• 🧑 У дорослих процес загоєння відбувається гірше, можливий розвиток артрозу.

• ⚠️ Якщо вчасно не лікувати, хвороба може призвести до постійного болю, блокування суглоба та втрати його функції.

---

✅ Висновок

Хвороба Кеніга — серйозне ураження суглоба, яке не можна ігнорувати. При появі болю, кульгавості чи "заклинювання" коліна у дитини чи підлітка потрібно негайно звернутися до ортопеда. Своєчасне лікування допомагає уникнути ускладнень і зберегти здоров’я суглобів на майбутнє.

🔗 Джерела інформації:

• World Health Organization (WHO)
• Centers for Disease Control and Prevention (CDC)
• PubMed – база медичних досліджень
• NHS (National Health Service, UK)
• Міністерство охорони здоров’я України

⚠️ Ця інформація носить довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Для уточнення діагнозу та лікування обов’язково зверніться до фахівця.

Гепатит B

 

Гепатит B: шляхи передачі, перебіг, ризики та методи профілактики

Науково-популярна стаття для пацієнтів

Гепатит B — це вірусне захворювання печінки, яке може протікати як у гострій, так і в хронічній формі. Збудник належить до ДНК-вірусів і характеризується високою стійкістю та здатністю зберігатися в організмі роками. Для частини людей інфекція проходить безсимптомно, в інших — викликає гострий гепатит, а в окремих випадках переходить у тривале хронічне ураження з ризиком розвитку цирозу або гепатоцелюлярної карциноми. На відміну від гепатиту А, це захворювання не пов’язане з побутовою гігієною, а передається через кров та біологічні рідини.

Збудник і механізм розвитку

Вірус гепатиту B (HBV) є надзвичайно стійким: він витримує заморожування, багаторазове нагрівання та може тривалий час залишатися на зовнішніх поверхнях. Основним органом-мішенню є печінка. Потрапивши в гепатоцити, вірус використовує клітинні механізми для розмноження. Імунна система відповідає атакою на інфіковані клітини, що й призводить до запалення печінки.

Перебіг залежить від віку зараження та стану імунної системи. У дітей раннього віку інфекція майже завжди переходить у хронічну форму, тоді як у дорослих частіше завершується повним одужанням.

Шляхи передачі

Гепатит B передається лише через контакт із зараженою кров’ю або певними біологічними рідинами. Найпоширеніші шляхи:

• незахищений статевий контакт;

• використання нестерильних медичних інструментів або інструментів для пірсингу, татуювання;

• спільне використання голок, шприців, бритв чи манікюрних приладів;

• передача від матері до дитини під час пологів;

• переливання крові (нині дуже рідко через контроль донорської крові).

У побутових умовах вірус не передається повітряно-крапельним шляхом, через їжу чи воду. Контакти на кшталт рукостискання, спільний посуд або кашель не становлять небезпеки.

Інкубаційний період

Триває зазвичай 1,5–4 місяці. Пацієнт може не відчувати жодних симптомів, але вже бути джерелом інфекції.

Симптоми

Гострий гепатит B може проявлятися дуже по-різному — від повної відсутності симптомів до вираженого інтоксикаційного синдрому.

Продромальний період:

• втома, зниження працездатності;

• погіршення апетиту;

• нудота, дискомфорт у животі;

• біль у суглобах;

• інколи — висип або субфебрилітет.

Жовтяничний період:

• пожовтіння склер і шкіри;

• темна сеча;

• світлий кал;

• збільшення та чутливість печінки.

У більшості дорослих симптоми зникають протягом кількох тижнів, але сам процес відновлення може тривати довше.

Хронічний гепатит B

Хронічна форма виникає, якщо вірус зберігається в організмі понад 6 місяців. На цьому етапі перебіг часто безсимптомний, але поступове ушкодження печінки може тривати роками. Наслідки:

• фіброз і цироз;

• портальна гіпертензія;

• ризик гепатоцелюлярної карциноми;

• печінкова недостатність.

Тому тривале спостереження та регулярні аналізи є важливою частиною контролю хвороби.

Діагностика

Діагностика базується на виявленні вірусних антигенів та антитіл у крові. Основні маркери:

• HBsAg — головний показник наявності вірусу;

• anti-HBc IgM — свідчить про гостру інфекцію;

• anti-HBs — антитіла, що формуються після одужання або вакцинації;

• HBeAg та ДНК HBV — використовуються для оцінки активності вірусу.

Біохімічні показники (АЛТ, АСТ, білірубін) допомагають визначити ступінь ушкодження печінки.

Лікування

Стратегії лікування залежать від форми захворювання.

Гострий гепатит B:
У більшості випадків специфічні противірусні препарати не потрібні. Основою терапії є режим з обмеженням фізичних навантажень, збалансоване харчування, контроль аналізів. При важких формах необхідна госпіталізація.

Хронічний гепатит B:
Може потребувати довготривалої терапії противірусними препаратами (ентекавір, тенофовір). Лікування спрямоване на пригнічення розмноження вірусу, зменшення ризику цирозу та онкологічних ускладнень.

Пацієнти з хронічною формою повинні проходити регулярний моніторинг — лабораторні дослідження та, за потреби, УЗД печінки.

Профілактика

Найефективніший метод профілактики — вакцинація. Щеплення формує стійкий імунітет у більшості людей та входить до календаря обов’язкових щеплень у дітей.

Інші заходи:

• використання бар’єрних методів контрацепції;

• стерильність інструментів у медичних та косметичних закладах;

• уникнення спільного використання бритв, манікюрних наборів, голок;

• тестування донорської крові.

Вакцинація також рекомендована дорослим, особливо медичним працівникам, людям із високим ризиком контакту з кров’ю та перед операціями.

Висновок

Гепатит B — серйозне вірусне захворювання, яке може мати тривалий перебіг та значні наслідки для здоров’я. На відміну від багатьох інфекцій, його можна ефективно попередити за допомогою вакцинації та дотримання правил безпеки при контакті з кров’ю. Своєчасна діагностика та спостереження дозволяють контролювати хворобу, виявляти ускладнення та своєчасно починати лікування.

---

Джерела інформації

1. World Health Organization. Hepatitis B – Fact Sheets. https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/hepatitis-b